В сучасному кримінальному процесі запобіжні заходи визначаються як заходи забезпечення кримінального провадження, що полягають в тимчасовому обмеженні прав людини згідно кримінального процесуального законодавства.

Виключною (єдиною) метою застосування таких запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

За ч.ч. 1, 2 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:

1) особисте зобов’язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

5) тримання під вартою;

6) затримання за підозрою у вчиненні злочину (тимчасовий запобіжний захід).

Найсуворішим з них, певна річ, є тримання під вартою, який являє собою фізичну ізоляцію людини від суспільства на час її кримінального переслідування державою.

В сучасних умовах такий запобіжний захід застосовується доволі часто, хоча прогресивна практика Європейського суду з прав людини якраз орієнтує на протилежне.

Запобіжні ззаходи обираються слідчим суддею за клопотанням слідчого або прокурора. Кожен з них створює для людини певні незручності.

Проте при добросовісній роботі адвоката всі незручності можна звести до мінімуму. Зокрема, адвокат може домагтися застосування більш м'якого запобіжного заходу, прийнятної суми застави або взагалі скасувати запобіжний захід.

Окрім цього, ухвали про обрання запобіжного заходу підлягають оскарженню, а відтак досягти позитивного результату можна ще й на стадії апеляційного розгляду.

Наші адвокати мають необхідний досвід для вдалого захисту клієнтів на стадії обрання, продовження, зміни чи оскарження запобіжних заходів.